Колода, -и, ж.
1. товстий стовбур зрізаного дерева (очищений від гілля й без верхівки) або частина такого стовбура.
— Колодди, Колодяччя.
2. перен., лайл. про незграбну або тупу, нелогічну людину.
— через пень колоду — абияк, недбало, невміло, повільно.
3. оброблений шматок товстої деревини з видовбаною серединою, уживаний для різних господарських потреб (як вулик, човен, ночви і т. ін.).
— Колодка.
— Колодний.
4. те саме, що колодка (у 6 знач.).