Коловорот, у, ч.
1. Утворюваний течіями обертальний рух води у річках, морях і т. ін., а також місце, де відбувається цей рух.
— Коловертень, коловерть, вир, водоверть, крутіж.
2. Перен. Рух по колу, повторення чого-небудь у тій самій послідовності; стрімка безперервна зміна, безупинний рух чого-небудь.
— Коловоротний.
Коловорот, -а, Ч.
1. ручний інструмент для свердління отворів (переважно в деревині), загвинчування шурупів, гайок тощо; має вигляд сталевої вигнутої рукояті (скоби) із пристроєм для затискування свердел і викруток.
2. вантажопідйомний пристрій у вигляді вала з ручкою, на який намотується канат чи ланцюг.
— Короа.