Качати — Тлумачний словник української мови

КАЧАТИ, аю, аєш, недок.

1. розрівнювати качалкою тісто, вигладжувати рсолем білизну.

2. розм. те саме, що котити (у 1 знач.).

3. розм. перевертати кого-небудь на чомусь.

4. розм. підкидати кого-небудь натовпом на руках на знак захоплення, схвалення. Гнидати, підкидати.

5. безос. гнидає, коли-хає (під час плавання на морі тощо).

Качання; дієприкм. Качаний (до 1, 2, 4 знач.).