Качка — Тлумачний словник української мови

Качка

КАЧКА¹, і, ж. у зверт. Качко.

1. водоплавний свійський та дикий птах з широким дзьобом і не дуже довгою шиєю; цінний своїм м'ясом, яйцями, пір'ям.

2. самка качура • Крячка.

— Качва, Качиний, Каччин, Качківництво.

Качка, і, ж., розм. гнидання на хвилях (про судно).

— Хитавиця.

Качка в інших словниках

Качка — Словник чужомовних слів і термінів

Качка — Російсько-український академічний словник (А–П)

Качка — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Качка — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31