Качан, а, ч.
1. розм. головка капусти.
2. тверда серцевина капусти, з якої росте листя.
3. потовщене стебло суцвіття кукурудзи, на якому ростуть зерна.
— Качанистий.
4. недоїдена серцевина яблука чи груші.
— Недогризок.
— Качановий, Качанний, збірн. Качання.
— Змерзнути (змрзти) на качон — задосити від холоду, втратити від холоду гнучкість.