Знатний, а, е.
1. відомий своїми заслугами.
— Видатний.
2. розм. надзвичайний, чудовий.
3. який належить до аристократичних верств суспільства, родової знаті (перев. у дворянському суспільстві).
— Аристократичний, Благородний, Родовитий, Іменитий, Титулований, заст. Великородний, заст. Мостивий; Можновладний, Вельмбжний; Дворянський, Шляхетний.
Знатний в інших словниках
| Знатний — Словник чужомовних слів і термінів |
| Знатний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |