Знахар, я, ч. у зверт. знахарю — людина, яка лікує різними нетрадиційними засобами, а також займається чаклуванням (магічними замовляннями).
— заст. знатник, рідко шептун, заст. ворожбит.
Знахар в інших словниках
| Знахар — Словник чужомовних слів і термінів |
| Знахар — Великий тлумачний словник сучасної української мови |