Збитки, ів, мн., (одн. Збиток, тку, ч.).
1. матеріальні втрати; протилежне — прибутки.
Бути в збитку — зазнавати матеріальних утрат.
2. розм. зло, шкода.
На збитки кому — навмисне, на зло.
— утрата, розм. наклад.
— Збитковий, Збитковість, Збиткування, Збиткувати.
Збитки в інших словниках
| Збитки — Великий тлумачний словник сучасної української мови |