Збіг — Тлумачний словник української мови

Збіг, у, ч.

1. поєднання подій, явищ і т. ін.

Збіг обставин — випадкове поєднання обставин.

2. одночасність подій, явищ і т. ін.

3. схожість, спільність між чим-небудь.