Збирати

ЗБИРАТИ, аю, аєш, недок., ЗІБРАТИ, зберу, збереш, док.

1. складати що-небудь докупи, зосереджувати в одному місці; нагромаджувати.

• Збирати (зібрати) думки [докипи, разом] — намагатися зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь;
• Збирати (зібрати) сили (всю силу, всі сили, розтоки сил і т. ін.) — напружувати свої сили;
• Не зберуш докупи — про відсутність логіки у чиїйсь мові.

2. скликати, скупчувати в одному місці (людей, тварин).

— скупчувати, розм. згромаджувати; зосереджувати, концентрувати, стягати, підтягати; зганити, наганити.

— збір.

3. розм. готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, складати щось у дорогу.

— споряджати, екіпірувати, лагодити, ладнати, лаштувати, опоряджати, розм. рихтувати.

4. поєднуючи окремі частини, створювати щось ціле. складати машини.

5. відбирати потрібні предмети з-поміж інших.

— відділяючи, знімати верхній шар з чого-небудь. знімати вершки.

6. знімати урожай.

— знімати, розм. прибирати; обривати, оббирати (плоди, ягоди); брати (гриби, ягоди).

— збір, збирач, збиральник, збиральництво, збиральний.

7. підбирати що-небудь розкидане; прибирати.

— діеприкм. збираний; збирання, збирацький.