Збивати, аю, аєш, недок., Збити, зіб'ю, зіб'єш, док.
1. ударом зрушувати з місця, скидати, примушувати впасти.
— Збивати (збити) з ніг — ударом, поштовхом змушувати падати кого-небудь.
2. відокремлювати від чогось частину, відбивати.
3. за допомогою цвяхів і т. ін. з'єднувати що-небудь, прибивати.
— З'єднувати що-небудь в одне ціле.
4. зменшувати або припиняти вияв чого-небудь.
— Збити жар.
— Збивати (збити) ціну (плату) — домагатися зниження ціни, плати.
— Збивати (збити) оскому (оскомину): а) тільки док. охолонути до чого-небудь; б) кому відбивати охоту до чого-небудь;
— Збивити (збити) пиху кому — давати кому-небудь відчути безпідставність його гордовитості, зарозумілості.
5. зрушувати, зсовувати з місця; порушувати правильність, порядок.
— Збити кашкета набакир.
— Збити крок.
6. перен. змушувати відмовлятися від певного напрямку думок; підбурювати.
— Збивати (збити) з пантелику: а) заплутувати, дезорієнтовувати; б) змушувати когось діяти нерозумно;
— Збивати (збити) з пуття кого — підбурювати на погані вчинки;
— Збивати (збити) з розуму (глузду) — зваблювати, спокушати.
7. тертям стирати що-небудь; пошкоджувати, псувати.
— Збити (збити) ноги — натрудити ноги.
8. збовтувати; перемішуючи, доводити до загустіння (вершки, білки і т. ін.), сколочувати.
— Збити олію — добути олію з насіння.
— Збивальний.
9. тільки док. сильно побити когось.
10. розм. накопичувати гроші, багатство.
— Збивати копійку (копійчину) — збирати, заощаджувати гроші.
11. здіймати (пил, куряву).
12. витоптувати, нищити (посіви, траву).
— Збивання, Збитий, Збитти.