Затон, у, ч.
1. місце, затоплене водою річки, озера, що розлилися, або спокійна, тиха затока річки, озера.
— плавня.
2. спеціально захищене від течії і льодоходу місце або природна затока річки, пристосовані для ремонту чи зимової стоянки суден.
Затон, у, ч.
1. місце, затоплене водою річки, озера, що розлилися, або спокійна, тиха затока річки, озера.
— плавня.
2. спеціально захищене від течії і льодоходу місце або природна затока річки, пристосовані для ремонту чи зимової стоянки суден.