Затуляти, я ю, яєш і розм. Затулювати, юю, юєш, недок., Затулити, тулю, тулиш, док.
1. закривати, загороджувати, робити невидним або недоступним. • заслоняти, ховати.
- Затулити дірку — заповнювати брак, нестачу в кому-, чому-небудь.
2. розм. закривати що-небудь розгорнуте, стуляти; заплющувати очі.
- Затулити очі (віченьки): а) навмисно не помічати чого-небудь; б) обманювати кого-небудь; в) стуляти повіки померлому.
- Затулити рот (рота, уста і т. ін.): а) замовкати; б) не давати можливості висловлюватися.
3. перен. відсовувати на задній план, робити менш значним, менш гідним. • тамувати, приглушувати.