Заклад, у, ч.
Установа в галузі освіти, науки, культури і т. ін.
Культурно-освітній заклад; Навчальний заклад.
Заклад, -у, ч.
1. умова між особами, що сперечаються, за якої той, хто програв, повинен виконати певне зобов'язання.
— Парі.
2. предмет виграшу, який отримує той, хто виграв парі.
— Битися (побитися) об (у) заклад — вступати у суперечку за умови, що той, хто програє, повинен виконати певне зобов'язання.
3. забезпечення одержуваної позички яким-небудь майном, цінностями, що передаються кредиторові.
— Застава.