Закінчення, я, с.
1. Доведення до останньої стадії якоїсь дії, справи і т. ін. • завершення, вивершення (перев. при будуванні).
2. Завершення, кінець чого-небудь.
3. Грам. змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення (рід, число, відмінок, особа, час та ін.) і служить для зв'язку слів у словосполученні та реченні.
Закінчення в інших словниках
| Закінчення — Словник чужомовних слів і термінів |