ЗАКЛАДАТИ, аю, аєш, недок., ЗАКЛАСТИ, аду, адеш, док.
1. класти, засувати за що-небудь; поміщати куди-небудь. Закладати (закласти) за галстук — пиячити.
— закладка.
2. заповнювати чим-небудь пустий простір.
— закладання.
3. поклавши основу, почати споруджувати що-небудь; засновувати, будувати.
4. закладати (закласти) підвалини (основи, фундамент) чого — давати початок чому-небудь.
— закладини.
5. віддавати щось у заклад за позичені гроші.
6. безос. про хворобливе відчуття заповненості у грудях, вухах, носі. Від вибуху заклало у вухах.
— дієприкм. закладений, безос. присуд., сл. закладено.
Закладати в інших словниках
| Закладати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Закладати — Фразеологічний словник української мови |