Епіграф — Тлумачний словник української мови

Епіграф, а, ч.

1. Іст. У давніх греків — напис на пам'ятнику.

2. цитата, афоризм тощо, вміщені перед текстом твору або його розділами для відбиття основної ідеї твору.

Епіграфіка, Епіграфіст, Епіграфічний.