Епідемія — Тлумачний словник української мови

Епідемія, ї, ж.

1. масове поширення інфекційної хвороби в певній місцевості.

— пандемія, ендемія, мор, пошесть.

2. перен. надзвичайно швидке розповсюдження чого-небудь.

Епідемія колекціонування обгорток.

Епідеміолог, Епідеміологія, Епідемічний, Епідеміологічний.