Гарпія — Тлумачний словник української мови

ГАРПІЯ, ї, ж.

1. У грецькій міфології — крилата потвора з обличчям жінки і пазурами на ногах; символ ненажерливості; демон бурі й смерті.

2. про людину (частіше жінку) з важким, нестерпним характером; мучитель, кровопивець.

3. великий хижий птах родини орлів у південній Америці.

— різновид кажанів Малайзії та Індії.

Гарпія, ї, ч. знаряддя у вигляді списа на довгому тросі, призначене для полювання на великих морських звірів і риб.

Гарпунний, Гарпунер, Гарпунник.