ГАРОУЗ, а, ч.
1. однорічна городня рослина з повзучими стеблами і великими круглими або овальними плодами.
2. плід цієї рослини.
У порі в. голова, як гароуз. Дати (піднести) (печеного) гароуза — відмовити тому, хто сватається; дістати (з'їсти) (печеного) гароуза — одержати відмову під час сватання.
— гароузець, гароузиння, гароузовий (у спол. родичі гароузові), гароузище, гароузці (гароузове насіння).
Гароуз в інших словниках
| Гароуз — Великий тлумачний словник сучасної української мови |