Гарт, у, ч.
1. Надання металевим виробам твердості, пружності через різкі зміни температурних коливань (нагрівання/охолодження); гартування (результат цього процесу).
2. Стійкість, витривалість, набуті через переборювання труднощів або в процесі тренування.
3. заст. покарання.
Завдати гарту — покарати когось.
— гартувати, гартований, гартувальний, гартувальник, гартуватися, гарто(і)вня, гарт6(і)вничий заст.