Винагорода — Тлумачний словник української мови

Винагорода, -и, ж.

1. те, що є платою за працю, за які-небудь заслуги чи послуги.

2. те, що дається або робиться замість чого-небудь втраченого, не здобутого.

Компенсація.

Винагородження, Винагороджування, Винагороджувати.