Вина — Тлумачний словник української мови

Вина

Вина, и, ж.

1. негативний вчинок, проступок, злочин. Брати вину на себе.

— Винити, винити-ся, винний, винен, винуватець, винуватити.

2. те, що спричиняє, призводить до чого-небудь.

— Причина.

Вина в інших словниках

Вина — Словник чужомовних слів і термінів
Вина — Російсько-український академічний словник (А–П)
Вина — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31