Винахід — Тлумачний словник української мови

Винахід, ходу, ч.

Щось нове, зовсім невідоме, тільки створене.

Винахідливий, Винахідливість, присл. Винахідливо, Винахідник, Винахідництво, Винахідниця, Винахідницький, Винаходити.