Бігунок1, -нка, у., техн. деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги.
Бігунок2, -нка, -а, у., розм. документ, на якому засвідчується, що за особою, яка залишає роботу, немає заборгованості (у бібліотеці і т. ін.).
— обхідний листок.
Бігунок в інших словниках
| Бігунок — Великий тлумачний словник сучасної української мови |