Біг — Тлумачний словник української мови

Біг, у, ч.

1. дія за 1 — 10 знач. Бігти і 1, 6, 8 знач. Бігати. На бігу — дуже швидко, поспішно.

2. спорт. вид спорту, що полягає у швидкому пересуванні доріжкою стадіону або в природних умовах певної місцевості і становить головну складову частину легкої атлетики.

Бігання.

Бігати, Бігти, Біговий, Бігання, Бігун, Бігунка.