Буря — Тлумачний словник української мови

БУРЯ, і, ж.

1. негода, що супроводжується сильним, навальним вітром з дощем, грозою, а взимку — зі снігом. буревій, шторм (у великих воднимищах), циклон, хуртовина.

Буряний, присл. буряно.

2. перен. глибоке хвилювання, сильні душевні переживання. гроза.

Буря у склянці води — суперечки, тривоги з дріб'язкових, не вартих уваги питань.

3. перен. дуже сильне, бурхливе виявлення почуттів. ураган, шквал.

4. бурхливі події, що відбуваються в суспільстві. ураган, шквал, буревій.