Буряк — Тлумачний словник української мови

Буряк, а, ч.

1. городня рослина, однорічний і багаторічний овочевий коренеплід.

2. корінь цієї рослини, що вживається як їжа і корм для худоби, а також є сировиною для промисловості.

— бурячок, бурячище, буряковий, бурячковий, бурячиння, буряковиння, буряківник, буряківниця, буряківницький, буряківництво, буряковіти.