Буршсин — Тлумачний словник української мови

Бурштин, у, ч.

1. скам'яніла смола хвойних дерев (переважно жовтого кольору різних відтінків).

2. виріб з цієї смоли.

3. перен. те, що кольором, блиском, прозорістю нагадує таку смолу.

Янтар.

Бурштиновий.