Бурхлйвий — Тлумачний словник української мови

Бурхливий, -а, -е.

1. який буяє, бурхає, виявляється з великою силою (про стихійні сили, явища природи). — Синій, Ярий, Навальний, Бурливий.

2. дуже неспокійний (про море, потік, річку і т. ін.). — Бурливий, Синій, Збурений, Розбурханий, Вируючий, Клекітливий.

3. перен. сповнений різноманітних і неспокійних подій, переживань і т. ін. — Буремний, Буряний, Бурний, Бурливий.

4. перен. який виявляється з великою силою (про почуття та їх вираження). — Бурливий, Синій, Бурний, Вулканічний.

5. перен. який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю тощо (про розвиток, зростання чогось). — Стрімкий, Швидкісний, Шалений.

6. перен. який відбувається, триває з постійним напруженням. — Напружений, Інтенсивний, Гарячий.

Бурхливість, присл. Бурхливо.