Бунтувати, ую, уєш, недок.
1. здіймати бунт, повстання; брати участь у бунті. Бунтуватися, збурюватися.
— див. бунт.
2. спонукати когось до бунту. Підбурювати, збурювати, підбивати.
3. виводити когось з душевної рівноваги, робити неспокійним. Непокоїти, бентежити, хвилювати, баламутити.
4. розм. виявляти велике невдоволення чимось. Протестувати.