Бунчужний, -ого, ч. Іст. один із найвищих військових чинів в Україні XVI—XVIII ст., який мала особа, що охороняла бунчук.
Бунчужний в інших словниках
| Бунчужний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
Бунчужний, -ого, ч. Іст. один із найвищих військових чинів в Україні XVI—XVIII ст., який мала особа, що охороняла бунчук.
| Бунчужний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |