Бункер, -а, Ч.
1. Спеціальне приміщення для зберігання сипких та уламкових матеріалів (вугілля, піску, зерна тощо).
2. Приміщення на кораблі для зберігання твердого палива.
3. Складова частина комбайна, металевий короб, куди збирається чисте зерно.
4. Військ. спеціально обладнане підземне сховище.
— бункерний.
Бункер в інших словниках
| Бункер — Словник чужомовних слів і термінів |
| Бункер — Великий тлумачний словник сучасної української мови |