Було — Тлумачний словник української мови

Було.

1. мин. ч., с., одн. до бути.

2. част. уживається з дієсловами минулого часу для підсилення.

3. вставн. сл. уживається для вираження нерегулярно повторюваної дії у минулому.

Бувало, траплялося, часом, іноді.