Бути

БУТИ, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму Є, рідше Єсть, архаїчні форми 2 ос. одн. Єси, 3 ос. мн. Суть; мин. ч. Був, Була, Було; мн. Були; недок. 1. мати місце в дійсності. Існувати, побутувати.

• Будь* мо! — традиційний тост за частуванням вином, горілкою.

2. уживається на означення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось. Матися, водитися.

3. про перебування когось де-небудь. Перебувати, бувати, пробувати, пропадати, знаходитися.

4. про перебування когось у якомусь стані, середовищі. Перебувати, бувати, пробувати, знаходитися.

5. чому. про те, що неодмінно трапиться, настане. Не минути, не втекти.

6. тільки мин. або майб. ч., розм. випасти на долю кого-небудь (переважно про покарання за провину). Дістатися, перепасти, нагоріти, влетіти.

7. мати місце (про дію, подію, явище тощо). Відбуватися, траплятися, здійснюватися, діятися, робитися, чинитися.

8. ким, за кого. про спорідненість, свояцтво тощо. Доводитися, матися.

• Бути за батька (сина і т. ін.) кому — заступати батька (сина і т. ін.); ставитися до когось, як батько (син і т. ін.).

9. за ким. перебувати у шлюбі з ким-небудь (про жінку).

10. тільки мин. або майб. ч., у кого, рідко до кого. прийти, приїхати куди-небудь, до когось; відвідати кого-, що-небудь. Бувати, навідувати.

• Духу не буде чийого, де — уживається для вираження запевнення в тому, що хто-небудь більше ніколи не прийде кудись;
• Ноги не буде чиєї, де — уживається для вираження погрозливого запевнення у тому, що хто-небудь ніколи не прийде до когось або кудись.

11. тільки мин. або майб. ч. трапитися, статися.

• Будь що буде; хай буде, що буде — уживається для вираження рішучості у здійсненні чогось небезпечного, ризикованого;
• Бути чому — неодмінно трапиться, настане що-не-будь;
• Не буде діла — нічого не вийде, не варто чого-небудь домагатися;
• Не бути кому, чому — не існуватиме хтось, не відбудеться що-небудь;
• Якось-то буде — усе якимсь чином улаштується, владнається.

12. тільки мин. або майб. ч. надходити (про час, пору року, погоду і т. ін.).

13. тільки майб. ч., безос., розм. вистачити.

14. тільки майб. або мин. ч., з кого, розм. стати ким-небудь, набувши певних знань, рис і т. ін.

15. тільки майб. ч., безос., розм. уживається при наближеному визначенні кількості, ваги, віддалі тощо.

16. уживається як зв'язка в іменному складеному присудку. Становити, становити собою, являти собою, бувати.

17. тільки майб. ч. У поєднанні з інфінітивом уживається як допоміжне дієслово для творення майбутнього часу.

— Був (була, було, були) та загув (загули, загуло, загули) — давно зник, немає вже;

— Будь здоров (здорова); будьте здорові — ввічливе побажання під час прощання;

— Будь ласка; будьте ласкаві! — ввічлива форма звертання до кого-небудь з якимсь проханням;

— Бути на побіганках (на побіганках); а) у кого. перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні доручення, роблячи послуги комусь; б) виконувати нескладну роботу.

— Здоров був; здорова була; здоровонькі були — вітання під час зустрічі;

— Не я буду — уживається для запевнення у чому-небудь;

— Так тому й бути — уживається для вираження згоди з ким-небудь у чомусь, ствердження чого-небудь;

— Хто б там не був — байдуже хто;

— Хоч би там що було;

— Що б там не було;

— Як би там не було — за всіх умов і обставин;

— Як був (було, були) — не переодягаючись.