Брат — Тлумачний словник української мови

Брат, а, ч. у зверт. Брате.

1. кожний із синів стосовно до інших дітей того ж батька або матері. брат у перших, двоюрідний брат — син дядька або тітки; брат у других — син двоюрідного дядька або тітки; молочний брат — син годівниці стосовно до чужих дітей, яких вона годує; ваш брат — ти, ви і подібні до тебе, до вас; їхній брат — вони і подібні до них; наш брат — ми, я і подібні до нас, до мене; свій брат — людина, однакова за положенням, світоглядом і т. ін; на брата — на кожного, кожному; як брат з сестрою: а) дуже дружно; б) тепло, як рідні (на противагу — як закохані або які перебувають у любовних зв'язках).

2. людина, до якої є довіра, на яку можна покладатися.

Друг, Побратим.

3. уроч., поет. уродженець однієї з ким-небудь місцевості.

Земляк, Співвітчизник.

4. людина, ідейно пов'язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі.

Соратник, Товариш, Побратим, Сподвижник.

5. член релігійного братства.

Чернець, Монах.

6. тільки одн., у зверт. Брате. фамільярне або дружнє звертання до сторонньої особи чоловічої статі.

7. про будь-яку людину стосовно до іншої.

Ближній.

братець, братунь, братусь, братній, братів, братський, братерський, братерній, братство, братерство, братання, брататися, братія, браття, братчик, братва, братовизна, братова.