Борець — Тлумачний словник української мови

БОРЕЦЬ, рця, ч., у зверт. борцю.

1. тни, хто бореться, б'ється з кимось.

2. спортсмен, що займається боротьбою.

3. тни, хто бореться за здійснення чого-небудь.

• боєць, поббрник.

— див. боротися.