Бордюр — Тлумачний словник української мови

Бордюр, у, ч.

1. Кольорова смужка по краях тканини, шпалер тощо.

— Облямівка, обідбк, облямування, береги тільки мн.

2. Смуга з каменю, що відокремлює проїжджу частину дороги від тротуару, узбіч тощо.

3. Вузька смуга низькорослих, густо насаджених рослин (кущів чи квітів) навколо клумби, газону тощо.