Бильця, льця, мн. (одн. Бильце, я, с.).
1. невисока огорожа по краях містка, балкона, сходів тощо.
— поручні, поруччя.
2. бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.
— поруччя.
3. планка, валок рами у бороні та в інших знаряддях господарського вжитку.
Бильця в інших словниках
| Бильця — Великий тлумачний словник сучасної української мови |