Бинда, і, ж., діал.
1. спеціально виготовлена вузька смужка якої-небудь тканини, що вживається як прикраса. • стрічка, стьожка.
— Биндочка, Биновий.
2. вузький шматок переважно тканини, яким обв'язують щось. • пов'язка.
3. перен. видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін. • смуга, пасмуга, смужка, попруга.
— Биндочка.
4. військ. стрічка кулемета.
5. техн. довгий ремінь або спеціально зроблена смуга міцного матеріалу, що передає рух від одного шківа до іншого. • пас, ремінь.
Бинда в інших словниках
| Бинда — Великий тлумачний словник сучасної української мови |