Било1, а, с.
1. підвішений брус металу, ударами об який подають сигнали, відбивають години доби. Клепало заст.
2. металевий стрижень у дзвонах, дзвінках. Язйк, Ббвкало діал.
3. назва частини різних машин та пристосувань, яка робить удари.
Било2, била, с.
Бокова опора, крило у саней; верхня бокова перекладина воза, що є опорою під час перевезення снопів, соломи і т. ін.
Било, -а, діал.
1. відросток, пагін дерева, куща і т. ін. — Гілка, галузка, галузйна, віта зах.
2. основна частина трав'яної рослини. — Стебло, стеблина, стебелина, бадилина.