Билина — Тлумачний словник української мови

Билина, і, ж. Окрема трав'яниста рослина.

  • Стеблина, стебелина, стебло, травина, зілина.

Би-линка, Билиночка, Билинонька, Билля.

Билина2, і, ж.

Староруська епічна пісня-сказання про героїчні подвиги богатирів і знаменні події з життя народу.

Билинний

Билинонька