Безтямний, а, о.
1. який утратив самовладання, розуміння, який діє несвідомо. — нестямний, безпам'ятний, знетямлений, здурілий.
2. який виявляє ознаки нестями (про зовнішній вигляд, рухи, очі і т. ін.). — нестямний, безпам'ятний, знетямлений, божевільний, здурілий.
— безтимність, безтима рідко, присл. безтимно, безтимки.
3. перен. який виявляється з надзвичайною силою або досяг значного ступеня (про почуття, враження і т. ін.). — нестимний, несамовитий, страшний, смертельний.
— присл. безтимно, безтимки.
Безтямний в інших словниках
| Безтямний — Словник чужомовних слів і термінів |