Безугавний, а, е.
Який не змовкає, не перестає (про які-небудь звуки).
— невгамбвний, невгаваючий, невщухаючий, неугавний, невгавний, невгавучий.
— невгаваючий, неугавний, невгавний, невгавучий, присл. безугавно, неугавно, невгавно.
Безугавний в інших словниках
| Безугавний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |