Безтуроотний — Тлумачний словник української мови

Безтуроботний, а, е.

1. Який спокійно ставиться до труднощів життя, не переймається ними; який виражає безтуроботність.

2. Вільний від туробот (про життя).

— безжурний, безклопітний, безпечний рідше.

— туробта, безтуроботність, безтуробоття, присл. безтуроботно.