Безталанний, а, е.
1. Який не має в житті щастя, радості, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття. — нещасний, нещасливий, бідний, бідолашний, сердешний, злощасний.
— Талан, Безталанник, Безталанниця, Безталання.
2. Який не приносить радості, сповнений горя, нещастя (про життя, обставини і т. ін.). — нещасливий, нещасний.
— Талан, Безталання, Безталаннячко.
3. рідко. Позбавлений будь-якого таланту взагалі або в якійсь певній галузі. — бездарний.
— Талан, Безталання.
Безталанний в інших словниках
| Безталанний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |