Безпорадний, а, е.
1. Неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги. • безпомічний, безсилий, недорікуватий, безвладний.
2. Те саме, що безнадійний у 1 знач. Безпорадне становище.
3. Який не досяг досконалості, має вади. • недосконалий, незрілий, невикінчений, недовершений, сирий, слабкий.
— безпорадність, рідко безпорад-дя, безпорада, присл. безпорадно.
Безпорадний в інших словниках
| Безпорадний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |