Безпосередній — Тлумачний словник української мови

Безпосередній, я, є.

1. який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь. — прямий, особистий (під час контактів людей).

2. який міститься або відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-небудь. — близький, недалекий.

3. який прямо випливає з чого-небудь або зумовлює щось. — неопосередкований.

4. який іде за своїм внутрішнім потягом, позбавлений напруженості. — невимушений, вільний, природний, простий, несилуваний.

— безпосередність.

— присл. безпосередньо.