Баранець — Тлумачний словник української мови

Баранець, -ця, ч.

1. зменш. до Баран у 1, 4, 5 знач.

— див. баран у 1, 4, 5 знач.

2. -ців, тільки мн. білі пінисті гребені хвиль; дрібні кучеряві хмарки.

Баранчик.

3. форма українського декоративного посуду з кераміки, оздобленого прикрасами, розписом.

4. мн., -ців. суцвіття верби та деяких інших рослин.

Котики.