Баран, а, ч.
1. самець вівці.
— Баранець, Баринина, Баранчик, Баранячий.
— Як (мов, нової і т. ін.) баран на нові ворота, зі словами «дивитися», «витріщитися» / т. ін., зневажл. — не розуміючи, спантеличено, здивовано.
2. дика доросла парнокопитна тварина з довгою шерстю і вигнутими рогами, що живе у відкритій гірській місцевості.
— Баранина, Баранчик, Баранячий.
3. лайл. про нерозумну, слабодуху людину.
— дурень, дурний.
4. розм. м'ясиста середина кавуна.
— Баранець.
5. розм. гребінь замету, крижини.
— Баранець, Баранчик.